Державна політика України в сфері корпоративної - PowerPoint Presentation

Slide1

Державна політика України в сфері корпоративної соціальної відповідальності

Жибер

Т.В.

Доцент кафедри фінансів КНЕУ імені Вадима Гетьмана

Для І етапу

тренінгу

<<

Європейські

бізнес

-практики КСВ

>>,

згідно

із

спільним

проектом

КНЕУ та ЄС

No.553110-EPP-1-2014-1-UA-EPPJMO-MODULE

Державна влада створює клімат для розвитку КСВ

. Місцева влада безпосередньо контактує з підприємцями, часто вступаючи з ними у партнерство стосовно запроваджень корисних ініціатив. Уряди створюють ініціативні групи, які слідкують за просуванням стандартів ISO, наприклад, ISO 26000

.

Цілі, що впливають на КСВ

Особливості державної політики

стосовно

вітчизняного підприємництва і виробництва після проголошення Україною незалежності

Наприкінці

1992 р. в

Україні

були

введені

високе

експортне

мито

і

майже

нульове

імпортне

.

Така

політика

спрямовувалася

на

задоволення

потреб

людини

в

умовах

обмежених

доходів

і

була

соціально

націленою

та

здавалася

абсолю

тно

виправданою

.

Тому

виникла диспропорція, коли легка промисловість України замінювалася імпортом і розвивалася вкрай мало, працювала на імпортних матеріалах. Важка ж промисловість не оновлювала своїх технологій, працюючи за екстенсивним принципом використання ще радянського обладнання до повного його зносу. Місцеві родовища корисних копалин і газу використовувалися в інтересах обраних промислових груп за заниженими цінами, тоді як енергоносії для населення та малого бізнесу

куплялися

за кордоном

.

Середовище для реалізації КСВ в Україні.

Особливостями

споживання продукції підприємств в Україні

є:На рівні державної владидуже мало розвинена система сортування сміття та утилізації шкідливих відходів;пластик скрізь і всюди, упаковка в пакети і пластикові пляшки, які потім не сортуються і не

переробляються;відсутність культури економного екологічного виробництва та споживання (окремі виключення лиш підтверджують правило).

На рівні місцевої влади

символічні покарання за псування навколишнього середовища, викидання сміття у невстановлених місцях, його спалювання та випалювання сухої трави;

відсутність стандартизації та контролю за санітарними умовами виробництва, зберігання, продажу та реалізації продуктів харчування.

Викривлення КСВ до антиподу в Україні

Таким чином, неправильні державні пріоритети спричинили невиконання соціальних обов’язків перед усім населенням країни.

Хоча зарубіжний досвід передбачає різні моделі втручання або повного невтручання держави у реалізацію соціальної відповідальності бізнесу, в Україні це втручання просто необхідне.

№ з/п

Сфера діяльності

Зміст та суспільна шкода діяльності.

1.

Фальшива дистанційна медицина – «лікування» невиліковних

хвороб

дорогими фальшивими препаратами чи апаратами.

Наприклад, «Рух без болю».

Направлена переважно на пенсіонерів масована рекламна компанія через державне радіо, пресу та телебачення пропонувала зателефонувати і придбати панацею від ряду поширених невиліковних хвороб. Тим, хто зателефонував, потім можуть надходити погрози із вимогою сплатити гроші за консультацію. Хто замовив препарати – отримують копійчані прибори чи мазі на суму від 3000 грн. Не завжди, але самолікування цими інструментами може мати летальні наслідки.

2.

Продаж «товарів для здоров’я».

Наприклад, Desheli

,

Nuga Best

.

Цільова аудиторія – пенсіонери, домогосподарки. Організовуються «клуби за інтересами», знімають в оренду приміщення, де за допомогою технологій впливу на свідомість людей змушують купувати надзвичайно дорогі речі недоведеної ефективності.

3.

Недобросовісна реклама, яка інколи має всі ознаки шахрайства.

Наприклад: 1. пропозиція мобільного інтернету від компанії

Київстар шляхом дзвінків на домашні телефони;

2. «Пізнавальні програми» на тому ж таки Українському радіо: «Світ здоров’я» тощо.

В Україні немає чіткої відповідальності компаній за рекламу своїх послуг, яка є втручанням у особисте життя людини. В першу чергу, це дзвінки на особисті телефони. Також часто така реклама містить слова «знижки», «пільгові умови», яких насправді немає.

Інший спосіб – прихована реклама у вигляді пізнавальних передач із запрошеними «експертами». Згідно із законодавством, у кінці таких передач чи у статтях слід зазначати «на правах реклами».

4.

Безвідповідальне використання природних ресурсів.

Наприклад, вирубка лісу, добування бурштину, заборонене в світі полювання та види туризму – автоквести.

Державна політика не стимулює місцеву владу та населення до збереження природного середовища. Природні ресурси нищать величезними темпами всі, хто має доступ та можливості. Від цієї діяльності держава навіть не отримує легальних податків у повному обсязі – це тіньовий бізнес.

5.

Кіоски, кафе, мобільні кав’ярні без обладнаних санітарних точок збору нечистот.

Наприклад, плавучі ресторани.

Наприклад, кафе у зелених зонах із виводом каналізації у водойми, плавучі кафе; мобільні кав’ярні із технічною водою із пожежних гідрантів у пластикових пляшках багаторазового використання, те ж саме і з кіосками. Викидання сміття і нечистот такі заклади часто здійснюють стихійно. Кіоски розташовані на газонах або заважають безпечному пересуванню пішоходів.

«

Держлікслужба

України

попереджає

 :

ці

прилади

не

внесені

до Державного

реєстру

медичної

техніки

та

виробів

медичного

призначення

і не

дозволені

до

застосування

у

медичній

практиці

в

Україні

» (2012

рік

). 

Це попередження розміщене в мережі Інтернет, а його цільова аудиторія – старі люди 70-ти років, які мало коли користуються мережею Інтернет, ще й у селах.

Податкові

важелі, які стимулюють КСВ, згідно з новим Податковим кодексом, Законом України «Про благодійництво та благодійні організації», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законами.

Стимулювання КСВ підприємців в Україні з боку держави переважно було зосереджено на пільгах в оподаткуванні.

Однак, хоча Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» передбачено пільги, і вони якоюсь мірою запроваджені в податкове законодавство, то передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» пільги в оподаткуванні інноваційних технологій прописані нечітко, як і прискорена амортизація з метою зменшення, наприклад, енергоємності виробництв. Тому, фактично, такі пільги в

оподаткуванні податком на прибуток підприємств не застосовуються.

Зате, не платять земельний податок релігійні організації, що викликало появу великої кількості бажаючих отримати землевідведення для будівництва комплексів культових споруд в жилих районах столиці.

У таблиці вище

показано

узагальнюючі головні наслідки посилення соціальної відповідальності держслужбовців, які надають державні

послуги бізнесу. Дані

критерії

і

наслідки

їх

виконання

стосуються

дозвільних

послуг

,

послуг

з

оподаткування, захисту інтересів та умов отримання інвестицій або фінансової підтримки. Критерій соціальної відповідальностіСоціальній відповідальності увага приділяється малоСоціальна відповідальність є обов’язковою умовою для професійних компетенцій держслужбовця Розуміння призначення діяльності держслужбовцяНизька мотивація до результату на користь підприємця, висока залежність від мотивації отримання особистих вигід.Розуміння важливості і призначення своєї ролі, умотивованість до виконання роботи на користь платника податків і суспільства в цілому.Процедура виконання роботиБюрократизм з певною метою, яка завжди далека від полегшення ведення бізнесу.Оптимальна для бізнесу процедура отримання послуги.Рівень виконання державної послугиВідсутність зацікавленості в підвищенні компетентностіВисока компетентність, навчання та підвищення кваліфікації. зацікавленість у оптимізації послугиРозвиток надання державної послугиМетоди надання послуги погіршуються на фоні імітації змін у вигляді несистематизованих вимог, затверджених нормативними документами.Зміни у процедури та документацію оформлюють кроки процедури, які виявилися ефективними.

Для

реалізації

державою стимулюючої спеціальної

ролі

можна

використовувати

такий

потужний

інструмент

, як державно-

приватне

партнерство

.

Вид соціальної відповідальності

Форма державно-приватного партнерстваМожливості (можливі наслідки)Public Private PartnershipІнтеграція закладів середньої освіти у форми державно-приватного партнерстваДержава визначає і забезпечує базовий перелік освітніх послуг. Заклади є юридичними автономними особами, які мають право отримувати плату за освітні послуги понад базового державного пакету, надавати альтернативні послуги та конкурувати за учнів.Public Social Private PartnershipСтимулювання розвитку транспортних перевозок, будівництво доступного житла, спільне знищення шахрайських бізнесів шляхом створення альтернативних послуг із захисту та допомоги населенню. Сервіси на кшталт BlaBlaCar влада може контролювати і підтримувати, основною функцією держави тут буде скоріше каральна до недобросовісних учасників.Global International Public Social Private PartnershipВстановлення спільних міжнародних пріоритетних цілей, як от енергозбереженняДержава допомагає закупляти і розповсюджувати новітні ноу-хау. Держава опрацьовує спільний бенчмаркінг.

Регулювання КСВ з боку державиЄ дві основні проблеми, що перешкоджають прямому регулюванню державою корпоративної соціальної відповідальності:

добровільність запровадження корпораціями практик КСВ та дотримання ними певних стандартів;

глобалізація, яка дозволяє корпораціям оминати небажані заходи державного регулювання, розміщуючи шкідливі виробництва чи провадячи діяльність із сумнівними наслідками у країнах з більш лояльним урядом.На нашу думку, держава повинна зробити стандарти вітчизняні стандарти КСВ, обов’язкові до виконання, поряд із добровільним запровадженням міжнародних стандартів

ISO. І ці обов’язкові до виконання стандарти потрібно розробити із

урахуванням особливостей підприємництва в Україні.

Наприклад, спрямувавши їх на забезпечення рівних умов ведення бізнесу.